Перейти до основного вмісту

Будівельні блоки життя, знайдені на астероїді, сформувалися в холодних регіонах космосу

Гостроцікаве дослідження, що включає ретельний аналіз органічних сполук, відомих як поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), нещодавно кинуло виклик давнім уявленням про їхнє космічне походження.


Ці сполуки ПАВ, витягнуті з астероїда Рюґу та метеорита Мерчисон, показали, що деякі ПАВ, ймовірно, народжуються в холодних просторах космосу, далеко від теплих околиць зірок, розповідають OstanniPodii.com.

Це відкриття надає нові шляхи в розумінні позаземного життя та хімічного складу космічних об'єктів.

Центр органічної та ізотопної геохімії в Університеті Кертіна (WA-OIGC), представлений єдиним австралійським контингентом у міжнародній дослідницькій співпраці, відіграв ключову роль у цьому відкритті.

Їхній унікальний підхід полягав у моделюванні створення ПАВ, будівельних блоків життя, за допомогою контрольованого спалювання різних рослин - методу, який паралельний природним процесам у космосі.

Професор Кліті Грайс, директор WA-OIGC, підкреслила повсюдність і важливість ПАВ.

"Ці органічні сполуки, що складаються з вуглецю та водню, поширені не лише на Землі. Вони також присутні в небесних тілах, таких як астероїди та метеорити", - пояснила вона.

Інноваційне дослідження команди включало порівняння ПАВ, вироблених з австралійських рослин, з тими, що були вилучені з астероїда Рюґу, зразки з якого були доставлені на Землю японським космічним апаратом у 2020 році, та метеорита Мерчисон, що впав на Австралію в 1969 році.

Ключ до їхніх висновків лежить в аналізі зв'язків між легкими й важкими ізотопами вуглецю в складі ПАВ. Цей аналіз дав підказки про температури, за яких утворювалися ці сполуки.

"Ми виявили, що менші ПАВ, ймовірно, виникли в холодних регіонах космічного простору, в той час як більші, ймовірно, утворилися в більш теплих середовищах, наприклад, поблизу зірок або всередині небесних тіл", - зазначила професор Грайс.

Доктор Алекс Холман, співавтор дослідження, а також член WA-OIGC, підкреслив важливість розуміння ізотопного складу ПАВ.

"Розуміння умов і середовищ, які породили ці молекули, відкриває нам вікно в історію та хімію небесних тіл, таких як астероїди й метеорити", - сказав він.

Це дослідження не лише розкриває таємниці того, як утворюються органічні сполуки за межами Землі, але й визначає їхнє походження в космосі.

"Використання передових методів та інноваційних експериментів підтвердило, що окремі ПАВ на астероїдах можуть походити з холодних просторів космосу", - підсумував д-р Холман.

Таким чином, результати цього дослідження -- це не просто науковий подвиг, а свідчення креативності та винахідливості дослідників у вивченні глибин космічної хімії.

Оскільки ми продовжуємо досліджувати й розуміти наш всесвіт, такі відкриття нагадують нам про складні й захопливі зв'язки між Землею та космічними просторами.

Дослідження було опубліковано в журналі Science.

на русском

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Широкий огляд раннього Всесвіту вказує на одну з найраніших зі всіх виявлених галактик

На двох нових знімках, отриманих космічним телескопом Джеймса Вебба, можна побачити найраніші галактики зі всіх коли-небудь спостережуваних. Обидва зображення включають об'єкти з понад 13 мільярдів років тому, і одне з них пропонує набагато ширше поле зору, ніж зображення Першого глибокого поля Вебба, яке було гучно оприлюднено 12 липня.

Виявлено галактику, що виблискує найстарішими зоряними скупченнями у Всесвіті

Астрономи використали космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) для ідентифікації найвіддаленіших кульових скупчень з будь-коли виявлених - щільних груп з мільйонів зірок, які можуть бути реліктами, що містять перші та найстаріші зорі у Всесвіті.

"Габбл" показав, як чорна діра вистрілила променем крізь космос

Галактика M87 величезна. Вона містить кілька трильйонів зірок, порівняно з сотнями мільярдів у нашому Чумацькому Шляху. А надмасивна чорна діра в її центрі випромінює в космос промінь енергії. Космічний телескоп "Габбл", який експлуатується НАСА та Європейським космічним агентством (ЄКА), зробив нове зображення цієї енергійної космічної події, яка створює пучок розпеченого газу, що називається джетом, завдовжки 3 000 світлових років (один світловий рік — це майже 9,5 трильйона кілометрів).