Масив із 350 радіотелескопів у пустелі Кару в Південній Африці, як вважають дослідники, стає дедалі ближчим до виявлення "космічного світанку" - епохи після Великого вибуху, коли вперше запалали зорі й почали розквітати галактики.
Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" оголосила про виявлення різноманітних льодів у найтемніших областях холодної молекулярної хмари, з виміряних на сьогодні. Цей результат дає змогу астрономам вивчити прості льодяні молекули, що входитимуть до складу майбутніх екзопланет, водночас відкриваючи нове вікно в походження складніших молекул, які є першим кроком у створенні будівельних блоків життя.
Мінеральні зразки, відібрані з астероїда Рюгу японським космічним апаратом "Хаябуса-2", допомагають вченим зрозуміти хімічний склад нашої Сонячної системи в її зародковому стані, понад 4,5 мільярда років тому.
NGC 346, один із найдинамічніших зореутворювальних регіонів у прилеглих галактиках, сповнений загадок. Тепер він став менш загадковим завдяки новим даним, отриманим за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб".
Який би вигляд мав наш світ для спостерігачів, що рухаються швидше за світло у вакуумі? Така картина явно відрізнялася б від тієї, з якою ми стикаємося щодня. "Ми повинні очікувати побачити не тільки явища, які відбуваються спонтанно, без детермінованої причини, а й частинки, які рухаються одночасно кількома шляхами", - стверджують теоретики з університетів Варшави та Оксфорда.
Екзопланета розташована настільки близько до своєї зорі, що її поверхня, скоріше всього, являє собою океан магми. Цей приклад може показати, як виникають такі екстремальні світи. Екзопланета 55 Cancri e, вона ж Янссен, в уявленні художника. Credit: M. Kornmesser/ESA/Hubble